милицейские пытки.

[kds]

ГАИшники жестоко избили водителя за отказ платить взятку! (ФОТО)
Февраль 20, 2010 - 14:00
В первых числах января 2010 г. в городе Константиновка я ехал на своем автомобиле ВАЗ-21061. Меня остановил сотрудник ГАИ лейтенант милиции С.Левченко и придрался к техосмотру, так как он у меня не был пройден.


Инспектор начал угрожать штрафплощадкой, после чего я с ним договорился, что заплачу неофициально (он назвал сумму 350 грн).

Денег у меня с собой не было и мы решили через час встретиться на заправке Лукойл для передачи денег. Приехав домой, я узнал, что техосмотр продлили до 15 января, естественно денег ему я не повез, а занялся прохождением техосмотра, - пишет газета Провинция

26 января 2010 г. я ехал по улице Ленина в районе интерната, где был остановлен сотрудниками ГАИ. Я вышел из машины для предъявления документов и увидел того самого Левченко, который мне сразу напомнил о долге. Выбив у меня из рук документы, начал меня избивать вместе с двумя неизвестными мне сотрудниками крупного телосложения.



Свидетелями этого были мои знакомые, которые сидели в моей машине, а также сестра с подругой, которые подъехали позже (они готовы подтвердить это в суде). В результате чего я получил ушибы тела, переломы носа и слом пятого ребра. Надев на меня наручники, они потащили меня в горотдел. Здесь меня не приняли, ввиду откровенных следов побоев и моего состояния и по сути бросили на улице, где я сильно перемерз. Позже появился, по-видимому, старший и сказал, чтобы с меня сняли наручники и посадили в машину отогреться, и отправили домой.



Утром я пришел в ГАИ, чтобы забрать свой автомобиль, мне его не отдали, а повезли в горотдел, где был составлен протокол, после чего меня повезли в суд, там осудили и назначили мне штраф 130 гривен за «оказание сопротивления законным требованиям работникам ГАИ». Правду в суде я сказать не мог, потому что находился в подавленном состоянии и был запуган милиционерами, что будет еще хуже.

28 января я обратился в травмпункт и снял все побои. Снимки показали перелом носа, перелом ребра и множество ссадин в районе спины, головы и лица. Сейчас нахожусь на лечении у травматолога, невропатолога и ЛОР врача.



Теперь ГАИшники обвиняют меня, что я был в нетрезвом состоянии, хотя освидетельствование на алкоголь я не проходил, ведь они меня не отвозили в «скорую», не оказали первую медицинскую помощь, бросили на произвол судьбы. Они подали в суд, чтобы лишить меня водительских прав. В конце февраля состоится судебное заседание и я, судя по всему, останусь с травмами без автомобиля (т.е. без средств существованию).

На суде неожиданно появились какие-то свидетели (Антоненко и Дудник), которые якобы видели, что я был пьян и набросился на милиционеров.

3 февраля побои были сняты с меня в судебно-медицинской экспертизе, а то, что травмы мною получены в результате избиения работниками ГАИ врач записал в медицинской карточке.

Заявление мною подано в прокуратуру, но я понимаю, что шансов на справедливость у меня практически нет. Поэтому размещаю это заявление на сайт и прошу «Провинцию» оказать мне посильную помощь.

Автор: Дмитрий Бобров.
http://roadcontrol.org.ua/node/556

[kds]

Донецкие милиционеры избивали двух школьников заставляя признаться в краже мобильных телефонов
11:37 / 1 марта 2010 г.
Четверо сотрудников милиции подъехали на двух машинах к донецкой школе №147 сразу после обеда. Ученики как раз вышли на перемену во двор, так что дальнейшие события разворачивались у всех на виду. Спортивного вида мужчины подошли к девятикласснику Максиму Запорожцу (он стоял у парадного выхода) и строго предложили: «Пройдемте». Поскольку одеты они были в гражданское, ученик стал кричать и звать на помощь. Но его профессиональным ударом по ноге свалили на землю, поволокли к машине и затолкали на заднее сиденье. На обычно шумном школьном дворе воцарилась гробовая тишина. Тем временем крепкие парни вернулись и начали о чем-то говорить еще с одним старшеклассником. Об этом пишет газета "КП"

"Я услышала крик охранника: мол, детей увозят какие-то неизвестные люди! Мы кинулись во двор. Первая на место прибежала завуч школы и увидела, как Сергея Цаприку, поддерживая под руки, уже подводили к машине", - рассказывает классный руководитель 9-го класса школы №147 Светлана Добряк.

Преподаватели потребовали от оперативников предъявить документы и объяснить свои действия, а Сергея отвели в учительскую. Но после минутного разговора с директором Сергея Цаприку все-таки увезли в РОВД, но уже в сопровождении представителя школы.

"В отделении у меня требовали, чтобы я сам рассказал, как Максим Запорожец украл два телефона. Предупредили, что, если буду молчать, сделают соучастником, а если сдам Максима, просто буду свидетелем, - вспоминает 14-летний Сергей. - А потом под каким-то предлогом увели из кабинета учительницу и стали меня бить. Сначала отвесили пару оплеух. Я молчал, потому что признаваться мне было не в чем. Сказал, что подписывать ничего не буду. Тогда они достали черный полиэтиленовый пакет из шкафа, надели на голову и начали закручивать его на шее... Раза три, наверное… (парнишка начинает всхлипывать. - Прим. авт.)".

Все это время на первом этаже дежурили родственники школьников, приехавшие в райотдел. И только через шесть часов им вернули перепуганных детей.

"Мы сразу же отвезли сына в больницу снимать побои. Моего только по ноге ударили, а вот Сергея «обработали» по-настоящему! У него синяки на запястьях, на шее - ссадины… - сокрушается Юрий Запорожец, отец Максима. - Где это видано, чтобы детей из школы уволакивали и в райотделе душили, выбивая показания! Это же беспредел! Мы это дело просто так не оставим!"

В школе признают, что оба мальчика - из так называемых проблемных семей, состоят на школьном учете. Максим - за то, что в средних классах «плохо находил общий язык с учителями». А Сергей попал в эти списки только из-за матери, которую лишили родительских прав много лет назад, и с тех пор его воспитывают дедушка с бабушкой.

"Я уже давно борюсь за то, чтобы мальчика сняли со школьного учета! Он хороший, сознательный, с ним у меня никогда не было конфликтов! - говорит классный руководитель класса Светлана Добряк. - И о Максиме Запорожце тоже ничего плохого сказать не могу…"

Со дня присшествия прошло почти две недели. Максим и Сергей продолжают ходить в школу, и оба до сих пор не понимают, почему к ним пристали оперативники. В милицию ребят больше не вызывали, о той краже телефонов никто не вспоминал.

В Буденновском райотделе милиции от каких-либо комментариев по этому поводу отказались. В районной прокуратуре, куда сразу после инцидента пожаловались родственники школьников, тоже не стали рассказывать об итогах проведенной проверки. Но дали понять, что возбуждать уголовное дело против сотрудников милиции не будут - не нашли оснований.

Однако родственники школьников намерены добиваться справедливости в суде. Они считают, что оперативники должны быть наказаны - и за побои, и за то, что продержали детей в отделении полдня, и за задержание детей прямо в школе.

"Есть Закон «О милиции», в котором четко прописано, что применение силы к людям вообще не допустимо. Только в четко оговоренных случаях - например, при сопротивлении, попытке к бегству… Увозить школьников без ведома педагогов и родителей никто не имел права. А если их еще и задерживали на территории школы, то это еще одно нарушение. Родители однозначно имеют основания обращаться в суд. Тем более если успели снять побои с детей", - считает Дмитрий Гройсман
http://novosti.dn.ua/details/115501/

[kds]

2.03.2010 19:18 Один человек мертв, пятеро побывали в больнице. Вот итог кровавой драки, которую в центре Симферополя устроила группа спортсменов, в том числе два сотрудника милиции.

Украинские милиционеры, чемпионы мира(!) по боевым единоборствам, в Крыму убивали людей«Я слышала три выстрела, а потом увидела лежащего на асфальте мужчину с кровавым пятном на груди. После ночь не могла спать спокойно», — рассказывает «Левому берегу» девушка, которая случайно оказалась на месте трагедии. В ночь с 12 на 13 февраля в Симферополе на улице Кирова, близ центральной площади Ленина, произошло убийство.

Группа молодых людей (по разным свидетельствам их было семеро или восьмеро) отдыхала в заведении «86» в Симферополе. Мужчины вели себя несдержанно, задирали соседей, приставали к официанткам, но им никто не смел перечить. Ближе к двум ночи пьяная компания, не оплатив счета, отправилась в другое заведение – «Z club». И тут уже завязалась драка. «Без разговоров, без ничего… Ни здрасьте, ни до свиданья — сразу начали бить», — рассказывал потом бармен Олег Щесюк в эфире крымской ТРК «Черноморская». Сначала разгоряченная компания набросилась на отдыхавших в заведении арабов. Потом несколькими ударами «уложила» подоспевших охранников. Хозяин клуба – 42-летний россиянин Зайнудин Зайнудинов – также ввязался в конфликт. Мужчины вышли на улицу. Раздались выстрелы (позже милиция нашла травматический пистолет), россиянин упал. Еще несколько минут мужчины стояли у тела, спорили, кричали друг на друга. Потом самый агрессивный из пьяной компании ударил ногой окровавленное тело, мужчины сели в подъехавшую машину и скрылись. Милиция и скорая, по словам очевидцев, прибыли только через полчаса.

Игра в молчанку

Опознать преступников было нетрудно. Они называли друг друга по именам, действовали на виду у десятков свидетелей. Все, что происходило на улице, было зафиксировано на камеры видеонаблюдения. Свидетели успели записать номера машины. Казалось бы, что еще нужно для задержания? Но до сегодняшнего дня крымская милиция не сообщила о поимке кого-либо из подозреваемых.

В сухой милицейской сводке от 15 февраля говорилось, что по факту убийства гражданина России было возбуждено уголовное дело по ст.115 Уголовного кодекса («умышленное убийство»). По версии милиции, россиянин умер от полученных в драке тяжких телесных повреждений. В ходе оперативно-розыскных мероприятий крымская милиция установила личности семерых подозреваемых. Все они серьезно занимаются спортом и являются жителями Севастополя и Харькова.

Предварительные выводы милиции не совпадают с данными, которые сообщили «Левому берегу» очевидцы. В частности, непонятно, кому принадлежал травматический пистолет, найденный на месте преступления. И какова его роль в этой трагедии. «Убить человека можно и из травматического пистолета, если использовать несертифицированные боеприпасы, так называемую «черную резину». Такие пули развивают скорость порядка 640 м/с, что более чем в два раза превышает предельно допустимые нормы», — поясняет директор стрелкового клуба «Ибис» Валерий Понько. То есть россиянина могли убить и из резинострела. Зарегистрировано ли это оружие, кому оно принадлежало – все это предстоит выяснить следствию.

В сообщении милиции также говорится, что подозреваемых — семеро, тогда как сотрудники «Z club» в многочисленных интервью говорили о восьмерых дебоширах.

Милиция называет подозреваемых «спортсменами». Между тем почти сразу стало известно, что двое из пьяной компании сами носят милицейские погоны. Сведения об этом просочились в российское информагентство «Новый регион» и на центральные телеканалы.

С начала недели телефоны центра общественных связей УМВД Украины в Крыму не отвечают. Пострадавшие в драке арабы пробыли в больнице пробыли только до воскресенье, а потом подозрительно быстро выписались. Ни в посольстве России, ни в консульстве России в Крыму ситуацию не комментируют.

Бесславные милиционеры

Тем не менее, удалось получить официальное подтверждение того, что в драке принимали участие милиционеры. «Действительно, один майор из Харькова и один лейтенант из Севастополя были в этой компании», — сообщил народный депутат Украины Геннадий Москаль, который до недавних пор руководил крымской милицией. По его словам, эти сотрудники числились в милиции, но профессионально занимались спортом. «Они должны были отстаивать честь мундира на спортивных соревнованиях. А вместо этого… Я от имени всей милиции прошу прощения у родственников погибшего», — сокрушается господин Москаль. По его словам, мужчины занимались рукопашным боем, собирались побывать на чемпионате Украины по боевому самбо среди юниоров, который проходил в Севастополе 13-14 февраля. Подозреваемый майор — шестикратный чемпион мира, лейтенант – двукратный чемпион, заслуженный мастер спорта Украины.

Как выяснилось, подозреваемый милиционер из Севастополя вечером в понедельник 15 февраля позвонил своему начальнику Валерию Петухову, а 16 февраля побывал у него в кабинете. На встрече с начальником УМВД в Севастополе Валерием Петуховым подозреваемый лейтенант рассказал свою версию случившегося, выразил готовность сотрудничать со следствием. Встреча не была тайной – о ней знали и в Симферополе. Сегодня, 17 февраля, подозреваемый должен был явиться в УМВД в Крыму. «Сдался» ли лейтенант-дебошир, пока неизвестно – телефоны крымского УМВД по прежнему безответны. Судьба остальных подозреваемых неизвестна
Сайт ОРД.

[kds]

27.05.2010 11:27]

В Киеве студент погиб в райотделе милиции - правоохранители молчат
В одном из общежитий Киева участковый милиционер забрал студента в районный отдел милиции Шевченковского района, а на утро родителям предложили забрать тело парня из морга.

Об этом вечером 26 мая сообщил телеканал “1+1” в сюжете в выпуске новостей ТСН.

На сайте телеканала отмечается, что “вскрытие провели еще до того, как родители узнали о гибели сына, в морге тело даже не дали осмотреть. Заключение медэксперта отличается от официальной версии”.

19-летний Игорь погиб в ночь на свой первый взрослый юбилей. Из общежития родного колледжа его забрал сосед-участковый. Утром ошарашенные учителя звонили по телефону родителям - приедьте за телом своего сына.

"Мы все время ехали с той версией, что он захлебнулся, но когда мы приехали в морг, нам выдали справку от врача на свидетельство о смерти. И там было написано: кровоизлияние под оболочку в ткани головного мозга, перелом костей черепа, повреждение в результате контакта с тупым предметом", - сообщила маты студента Людмила ИНДИЛО.

Директор колледжа имени Макаренко Ольга ЩЕРБАК рассказала, что полтора года назад, по просьбе начальника Шевченковского райотдела, участкового действительно подселили в общежитие к студентам для их защиты.

В тот вечер, рассказывают студенты, к Игорю приехал школьный друг, они немного выпили, в преддверие праздника, и студент решил проводить товарища.

На крыльце ребята встретили участкового, который возвращался домой. Завязалась перепалка, и милиционер предложил проехать в райотдел. Парень согласился.

"Он (Игорь) выходил из общежития сам. Первым вышел участковый и сел (в авто), потом зашел Игорь и сел на заднее сидение. Это последний раз, когда я видела Игоря живым. Это было 8 часов вечера", - сообщила соседка по общежитию Наталия.

Воспитательница Татьяна СТОРОЖУК в это самое время проводила со студентами профилактическую беседу. Когда в 21.30 участковый вернулся в общежитие, уже преподаватели начали просить милиционера отпустить парня.

“Участковый отказался, потому что, по его словам, Игорь буянил в отделе. Отпустить его могли только через 3 суток”, - говорится в сообщении.

Также телеканал отмечает, что “комментировать смерть парня в отделе правоохранители отказываются наотрез. Удалось узнать, что трагической ночью сюда 4 раза вызывали скорую, но забрать парня медики отказались. И даже в морге запретили родителям осмотреть тело. Пресс-служба милиции и прокуратуры отвечают одно: ожидайте, продолжается следствие”.

Кроме того, в сообщении отмечается: “В ТСН уже звонили по телефону студенты из общежития: милиция давит на студентов, чтобы подростки заявили, якобы была драка, и Игорь садился в милицейскую машину уже избитый с проломленной головой”.

При этом добавляется, что “за это время ни один из правоохранительных органов даже официально не сообщил родителям о гибели их сына”.



постiйна адреса статтi: http://www.unian.net/rus/news/news-378779.html

[kds]

Украина| 01.06.2010
Протесты в Киеве в связи с гибелью студента в милиции

Gro?ansicht des Bildes mit der Bildunterschrift: У Шевченковского отделения МВД в Киеве во вторник ожидается акция протеста против действий милиции. Поводом стала гибель 19-летнего студента несколько дней назад.

Организаторы акции протеста потребуют, среди прочего, создание специальной следственной парламентской комиссии, установление общественного контролю за следствием о гибели студента и увольнения причастных к его смерти. Студент Игорь Индил погиб при задержании в Шевченковском райотделе, куда он самостоятельно прибыл на требование участкового милиционера вечером. А уже утром милиция предложила родителям задержанного забрать его тело из морга.



По версии милиции, студент "несколько раз сам упал и ударился. Координатор акции Евгения Малых сообщила "Немецкой волне", что список требований будет расширен, поскольку в этом отделении милиции, в Киеве и по всей стране зафиксировано, как она утверждает, целый ряд случаев изнасилований, пыток и издевательства из задержанных. Координатор сказала, что киевскую акцию поддержала общественность в регионах, и она должна состояться перед главными управлениями милиции одновременно в 18 городах страны.



Анонимный протест



В Киеве ожидается траурная шествие и возложение венков и цветов в память погибшего в Шевченковском райотделе МВД Игоря Индила. Потом активисты намерены неделю ждать реакции власти. А в случае неудовлетворительного ответа - организовать еще более масштабные протесты.



Организаторы всеукраинской акции заявили о недопустимости каких-либо политической символики или политических лозунгов во время уличных протестов. Они даже воздерживаются от обнародования названий организаций, примкнувших к акции. Но говорят, что среди них есть студенческие и общественные группировки, "которые уже получили авторитет среди украинской молодежи".



Автор: Александр Савицкий

Редактор: Роман Гончаренко
немецкая волна.
http://www.dw-world.de/dw/article/0,,5635570,00.html

[kds]

50 пикетчиков требуют отставки руководства МВД в связи с убийством Игоря

Около 20 студентов и около 30 сторонников партии «Всеукраинское объединение «Свобода» пикетируют здание Шевченковского районного управления милиции с требованием отставки министра внутренних дел Анатолия Могилева из-за смерти студента, которая произошла в здании этого райуправления.


Пикет начался около 10.00.

Активисты время от времени скандируют: «Убийц Игоря – за решетку!», «Долой милицейский произвол!».

Также пикетчики держат в руках плакаты с надписями «Могилева – в отставку!», «Кровь Игоря – на руках Януковича и Могилева».

Как сообщалось, Президент Виктор Янукович поручил Могилеву расследовать смерть студента в помещении Шевченковского райуправления милиции Киева.

Прокуратура Шевченковского района Киева 28 мая возбудила уголовное дело по факту превышения служебных полномочий сотрудниками Шевченковского райуправления в связи с гибелью студента в помещении этого управления.

Ранее Главное управление МВД в Киеве назвало причиной смерти студента одного из киевских вузов, доставленного в Шевченковское райуправление милиции за устроенный дебош в общежитии, в котором он жил, закрытую черепно-мозговую травму после падения в милицейском участке из-за сильного алкогольного опьянения.


Украинские новости

01 Июня 2010 10:45

[vit]

В ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ


Пытки и жестокое отношение к гражданам в украинской милиции — итоги 2011 года. Часть 1

«Многочисленные жалобы граждан на сотрудников милиции свидетельствуют о том, что цели, методы и практика работы органов внутренних дел не изменились. В них преобладает репрессивная направленность, пренебрежение к правам, свободам и интересам граждан, прежде всего через применение пыток, жестокое обращение или унижающее достоинство личности, физическое и психическое принуждение к подозреваемым. Кроме того...»


Міжнародні вимоги до діяльності ОВС України

Обов’язки правоохоронних органів України і, зокрема, органів внутрішніх справ, в галузі забезпечення прав людини є результатом тривалого процесу становлення норм міжнародного та національного законодавства, а також не менш тривалого та дискусійного процесу їх узгодження. Останнє положення повною мірою стосується рішень Європейського суду, оскільки Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», прийнятим у 2006 році, було визначено, що практика Європейського суду є джерелом українського права (стаття 17 Закону).

З оглядом на це положення наведемо узагальнені вимоги рішень Європейського суду, що наразі виступають для українських органів внутрішніх справ нормою внутрішнього, національного права:

1. За скаргою потерпілого та його адвоката щодо поганого поводження повинно проводитися спеціальне медичне обстеження

2. Під час утримання особи як адміністративно затриманої чи адміністративно заарештованої посадові особи ОВС повинні утримуватися від поводження із затриманою особою як із звинувачуваною по кримінальній справі, порушуючи тим самим принципи правової визначеності та верховенства права

3. Органи внутрішніх справ зобов’язані уникати будь-яких випадків, коли арешт особи може бути інтерпретований як привід для подолання її внутрішнього спротиву та отримання звинувачувальних свідчень.

4. Працівники ОВС України зобов’язані передбачати та запобігати тілесним ушкодженням, які може заподіяти собі затримана чи заарештована особа внаслідок її хворобливого стану.

5. Працівники ОВС України зобов’язані застосовувати силу до затриманих та заарештованих осіб, виходячи із суворого дотримання принципів необхідності та пропорційності.

6. Нездатність встановити державних службовців, винних у злочинному насильстві щодо затриманої особи, не може звільнити державу від відповідальності. Тому держава у разі небезпідставної заяви особи про жорстоке поводження з боку правоохоронців повинна провести розслідування, яке:

— має бути офіційним;

— має бути ефективним;

— має бути незалежним;

— має надавати можливість встановити винних.

— має бути доступним суспільному контролю.

Останній пункт заслуговує на особливу увагу не лише тому, що він згадується як у справі «Яременко проти України» (2008 р.), так й у справі «Ісаєва та інші проти Росії» (2005 р.), але й тому, що доступ громадськості до результатів офіційних розслідувань за фактами жорстокого поводження є досить проблематичним.

Наразі практика ОВС України побудована таким чином, що навіть сам потерпілий від незаконних дій працівника міліції отримує досить стислу інформацію у випадку підтвердження такого факту. Як правило, потерпілому повідомляють, що факти, викладені у заяві чи скарзі підтверджуються, а винний працівник був притягнений до дисциплінарної відповідальності, досить часто — без зазначення виду стягнення. Ані потерпілий, ані адвокат за таких умов не мають можливості узнати, які саме дії були проведені посадовими особами в ході службової перевірки, яка була їх тривалість та послідовність, який був статус свідків чи посади експертів, залучених до перевірки та чи залучалися вони взагалі, чи проводився хронометраж подій, перевірка службово-реєстраційної документації, чи малися в наявності аудіо та відеозаписи тощо.

Означену інформацію адвокати потерпілих можуть отримати лише тоді, коли справа дійде до суду. У тих же чисельних випадках, коли факти незаконних дій не підтверджуються, отримати більш детальну інформацію стає практично неможливим, оскільки працівники ОВС або ж посилаються на те, що зазначена інформація (навіть за умови анонімності прізвищ свідків) має характер службової, або на відсутність правових на те підстав. Зазначимо, що обидва останніх аргументи є безпідставними, а відмова в наданні такої інформації — незаконною.

Цілком очевидно, що така усталена хибна практика практично нівелює спроби громадських організацій піддати аналізу хід службової перевірки за фактами катувань та жорстокого поводження, а отже — прямо суперечить вимогам Європейського суду щодо доступності таких процедур суспільному контролю. Аналогічні проблеми можуть невдовзі виникнути й стосовно доступності суспільному контролю тих розслідувань, що їх здійснюють органи прокуратури за фактами неправомірних дій правоохоронців, в яких вбачається склад злочину, передбачений ст.127 КК України (Катування).

Саме тому збоку громадянського суспільства вбачається за необхідне поставити завдання для керівництва МВС та Генеральної прокуратури України щодо розробки процедур доступу інститутів громадського суспільства до матеріалів розслідувань. На нашу думку, такі процедури, закріплені відповідними нормативно-правовими документами, мають визначати порядок ознайомлення з інформацією, її обсяг, максимально деталізований та обґрунтований перелік обмежень користування матеріалами розслідувань, умови щодо подальшого використання отриманої інформації. Одночасно зауважимо, що вирішення цього питання висуває високі вимоги до професійності та рівня відповідальності представників громадських організацій, які працюють у сфері протидії катуванням та здійсненні моніторингу діяльності правоохоронних органів.

Оскільки означений напрямок роботи потребує комплексного підходу, найбільш оптимальним може бути створення експертних робочих груп при Генеральній прокуратурі та МВС України з числа посадовців, вчених та представників громадських інституцій для підготовки проектів означених нормативно-правових актів. Необхідними умовами при цьому виступають публічне їх обговорення в рамках нормативно закріпленої процедури консультацій із громадськістю, а також відповідна експертиза з боку Міністерства юстиції та Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.

Тим більше, що 21 червня на розширеному засідання колегії за підсумками роботи органів прокуратури України у І півріччі 2011 року, Генеральний прокурор України Віктор Пшонка визнав: «Надзвичайно гострою для України є проблема дотримання прав людини у кримінальному судочинстві. Непоодинокі факти катування і тортур на стадії дізнання та досудового слідства».

Під час міжнародної конференції «Проблеми застосування практики Європейського суду з прав людини в правовій системі України», що відбулася 1 липня 2011 р. у Верховному Суді України, стосовно означеної проблеми представники Генеральної прокуратури та експерти Асоціації УМДПЛ дійшли спільного висновку щодо можливості створення спільної робочої групи з числа представників органів прокуратури, науковців та представників громадських організацій. Дещо пізніше Асоціація УМДПЛ звернулась до головного прокурора країни з пропозицією про створення такої робочої групи, яка займалась би розробкою форм доступу інституцій суспільного контролю до розслідувань за фактами катувань та жорстокого поводження людей у міліції.

Позиція прокуратури приголомшила своєю відвертою зневагою до суспільства: «Участь у роботі громадських організацій працівників прокуратури чинним законодавством не передбачена». Саме таку відповідь надав на адресу Асоціації начальник Головного управління нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства В.Білоус. Відповідь МВС була більш конструктивною, проте це не стало на заваді подальшого громадського моніторингу щодо того, яким чином виконують ОВС України обов’язки стосовно захисту прав людини від катувань та жорстокого поводження.

То що ж було зроблено МВС України для цього? Яка нормативна база була розроблена для вирішення існуючих проблем?

Аналіз відомчої нормативної бази МВС України: стан дисципліни та законності серед особового складу

Вказівка МВС від 24.01.2011 № 63 «Про незадовільний стан службової дисципліни та законності серед особового складу підрозділів карного розшуку» є мабуть, одним з не численних документів 2011 року, в якому надається наближена до реальності оцінка ситуації, що склалася серед працівників так званих «убойних відділів». Наступні слова керівництва МВС України не потребують коментарів:

«У населення країни складається враження, що свавілля стало невід’ємною складовою роботи органів внутрішніх справ через факти безпосереднього вчинення працівниками карного розшуку злочинів. Органами прокуратури розслідуються 5 умисних убивств, 3 факти заподіяння тілесних ушкоджень, 6 хуліганств, 2 розбої і зґвалтування, учинені працівниками карного розшуку».

«Дискредитують у цілому систему МВС факти „зрощування“ працівників органів внутрішніх справ зі злочинним середовищем та „міліцейське кришування“ наркобізнесу».

«Численні скарги громадян на працівників міліції свідчать про те, що цілі, методи і практика роботи органів внутрішніх справ не змінилися. У них переважає репресивна спрямованість, зневага до прав, свобод та інтересів громадян, насамперед через застосування тортур, нелюдське поводження або таке, що принижує гідність особи, фізичне та психічне примушування до підозрюваних. Крім того, через низький рівень професіоналізму значної частини працівників та елементарне невміння використовувати надані законом повноваження у сфері оперативно-розшукової діяльності ними застосовуються недозволені методи дізнання».

«У минулому році значно поширилися факти незаконного застосування засобів та методів оперативно-розшукової діяльності (27), приховування злочинів від обліку (63) та незаконної відмови в порушенні кримінальних справ (652)».

Втім, серед висновків, що їх містить цей документ, є положення, яке напевне викличе купу коментарів після вже відомих фактів, коли на Харківщині затримані, доведені до відчаю, вистрибували з вікон 4 поверху, надавши перевагу смерті, аніж подальшому перебуванню в стінах Лозівського міського відділу:
«...У службових кабінетах створити умови, які унеможливлюють вільний доступ до вікон особами, доставленими до міськрайлінорганів за вчинення правопорушень, або особами, які перевіряються на причетність до вчинення злочинів, з метою недопущення фактів їх вистрибування з вікон».

Наказ МВС України від 28.01.2011 № 19 «Про оголошення рішень судів щодо притягнення до кримінальної відповідальності колишніх працівників міліції» присвячений аналізу стану законності серед персоналу ОВС.

У наказі констатується, що протягом 2010 року судами були винесені обвинувачу вальні вироки відносно 407 колишніх працівників міліції, що на 19% більше, ніж у 2009 році (342). Найбільша кількість засуджених припадає на м. Київ — 30, АР Крим — 29, Одеську область — 27, Дніпропетровську — 24, Сумську — 22, Донецьку — 21, Хмельницьку — 17, Запорізьку та Луганську області — по 16, Харківську — 14 та Миколаївську — 13.

Серед засуджених найбільш часто зустрічаються дільничні інспектори міліції, відносно яких судами винесено 80 вироків, працівники підрозділів карного розшуку — 70, ДАІ — 42, охорони громадського порядку — 41, слідства — 29, БНОН — 22, чергових частин — 13, ДСБЕЗ, КМСД — по 12. Як правило, злочини вчиняли працівники віком до 30 років (62, 4% усіх засуджених) та зі стажем служби до 10 років (69, 8% усіх засуджених).

Згідно вироків судів, працівники міліції здебільшого були засуджені за злочини у сфері службової діяльності (299 осіб, або 73, 4% від їх загальної кількості), у тому числі за хабарництво — 119, перевищення влади — 73, службове підроблення — 60, зловживання владою — 39, службову недбалість — 8. Крім того, за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків, засуджено 20 працівників, скоєння ДТП ?15, хуліганство — 11, спричинення тілесних ушкоджень та катування — по 8, грабежі та крадіжки — по 5, розбійні напади — 4, убивства — 3.

Наказ МВС України від 30.04.2011 № 746 «Про недоліки в оперативно-службовій діяльності органів внутрішніх справ і завдання щодо забезпечення прав і законних інтересів громадян, підвищення авторитету міліції» в черговий раз засвідчив наявність численних фактів незаконного притягнення громадян до адміністративної відповідальності, фальсифікації матеріалів справ про адмінправопорушення. При цьому кожен четвертий такий матеріал складається з порушеннями чинного законодавства, а в Харківській та Сумській областях — кожен третій.

У наказі констатовано, що лише 24% кімнат для затриманих та доставлених чергових частин відповідають відомчим будівельним нормам та рекомендаціям Європейського комітету проти тортур. Протягом останнього півріччя не приведено у відповідність до будівельних норм жодної такої кімнати в Автономній Республіці Крим, Одеській, Вінницькій, Івано-Франківській, Черкаській, Чернігівській областях та на Донецькій залізниці.

Непоодинокими випадками, як засвідчив міністр у цьому документі, є безпідставне тримання громадян в ізоляторах тимчасового тримання, їх поміщення до ІТТ без належного медичного огляду, зневажання людської гідності, перевищення службових повноважень, рукоприкладства. Із 109 засуджених поточного року працівників міліції кожен четвертий був притягнутий до кримінальної відповідальності за перевищення службових повноважень. За такими фактами порушено 24 кримінальні справи.

У наказі наведено приклади, коли працівники карного розшуку Фрунзенського райвідділу м. Харкова у приміщенні райвідділу нанесли побої затриманому за підозрою в скоєнні грабежу громадянину. У Лозівському міськвідділі внутрішніх справ Харківської області 9 січня 2011 року з вікна четвертого поверху службового приміщення вистрибнув і загинув підозрюваний у розповсюдженні наркотиків громадянин, а через два тижні з вікна третього поверху цього ж відділу вистрибнула та отримала тілесні ушкодження громадянка, запрошена для пред’явлення обвинувачення. В м.Києві троє працівників лінійного відділу на ст. Дарниця Південно-Західної залізниці «...з метою отримання свідчень у скоєнні злочину з використанням наручників кілька діб утримували в службовому кабінеті трьох громадян, один з яких, не витримавши знущань, вистрибнув у вікно та отримав тяжкі тілесні ушкодження». За результатами цих випадків керівники підрозділів були покарані доганами в дисциплінарному порядку.

Аналіз відомчої нормативної бази МВС України: умови, що сприяють застосуванню катувань та жорстокого поводження

Наказ МВС України від 20.01.2011 № 17 «Про затвердження Системи оцінки діяльності органів внутрішніх справ України з використанням сучасних технологій аналізу та прогнозування».

За думкою МВС України, нова система мала запровадити принципово новий підхід до аналізу стану злочинності та мала надати змогу уникнути застарілої оцінки за відсотком розкриття, оскільки не передбачала «порівняння з аналогічними показниками минулого року та відстеження за цими результатами позитивних або негативних тенденцій у роботі міліції».

Наказом експериментальне впровадження нової системи оцінки охоплювало період з 1 лютого 2011 року до кінця цього року, після чого Головний штаб в січні 2012 року має визначитися з ефективністю її використання та внести необхідні корективи. Громадськість даний наказ має цікавити не лише її кінцевими результатами, які МВС України, сподіваємося оприлюднить наприкінці 2011 року.

Цікавим для громадських організацій є пункт 6 наказу, який покладає на Департамент зв’язків із громадськістю обов’язок «... організовувати вивчення думки населення про діяльність органів внутрішніх справ шляхом проведення репрезентативного опитування незалежною соціологічною службою з подальшим висвітленням отриманих результатів у засобах масової інформації...». Проте зараз, після чотирьох місяців дії наказу, досі не відомо, ким, як та чи проводиться взагалі таке опитування, оскільки на відомчому сайті МВС така інформація відсутня.

Проте з тексту наказу МВС України від 25.03.2011 № 499 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» стає очевидним, що за інерцією міністр продовжує оцінювати роботу працівників ОВС виключно за старою системою показників, до того ж сумнівних з точки зору сучасної правоохоронної діяльності. В наведеному наказі надається аналіз незадовільного, з точки зору МВС, стану протидії наркозлочинності в ряді областей. При цьому аргументацією для МВС служать наступні факти:

Автономна Республіка Крим: «У 2010 році на 1, 4 % зменшилося викриття збутів наркотиків...».

Волинська область: «Відсоток заарештованих за збут наркозлочинців складав лише 40, 5% при загальнодержавному 65, 6%». «У наркозлочинців на 98, 9% менше вилучено майна, готівки, цінних паперів та на 78, 4 % менше накладено арештів на майно злочинців. У середньому в одного збувача наркотиків вилучається коштів та накладається арешт на майно на суму 2, 3 тис. грн. При цьому загальнодержавний показник складає 12, 4 тис. грн.».

Донецька область: «...викрито лише 3 міжнародні канали надходження наркотичних засобів на територію Донецької області, натомість у сусідній Луганській області ліквідовано 40 таких каналів».

Івано-Франківська область «У січні цього року в області викрито лише 9 наркозбувачів проти 15 торік».


«Протягом двох років підрозділами БНОН області не виявлено жодного ОЗГ. На 42, 9% менше виявлено осередків виготовлення наркотиків — 12 проти 21 у 2009 році. На 33, 3% зменшилося викриття нарколабораторій».

За зазначені недоліки щодо невиконання показників минулого року керівники різних рівнів зазначених областей були покарані. Що вони будуть робити, аби реабілітуватися, або що будуть робити інші працівники, читаючи такий наказ? Досить сумнівно, що вони не будуть гнатися за показниками за будь-яку ціну, хоча нова система оцінки (див. вище) не передбачає «...порівняння з аналогічними показниками минулого року».

Ця ж інерція «карати за показники» зберігає свою силу і в рішенні колегії МВС України від 14.07.2011 «Про підсумки роботи органів внутрішніх справ за перше півріччя 2011 року» (наказ МВС України від 22.07.2011 № 477). Цей документ є показовим з точки зору того, яким чином спрямовуються зусилля ОВС України на виконання завдань, передбачених законодавством.

Так, серед інших недоліків МВС зазначає: «В окремих регіонах країни ще не відповідає вимогам сьогодення стан боротьби з організованою злочинністю. Не викрито жодного злочинного угруповання з корумпованими зв’язками у Вінницькій, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Рівненській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій областях; з міжнародними зв’язками — в Автономній Республіці Крим, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській областях. У Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернігівській областях, місті Києві не виявлялися організовані групи, сформовані на етнічній основі».

У такий спосіб працівники практично 15 регіонів вимушено ставляться у ситуацію, коли вони повинні викрити за будь-яку ціну щонайменше по одному злочинному угрупуванню «з корумпованими зв’язками», «з міжнародними зв’язками» та сформованому «на етнічній основі». Навіть, якщо таких в регіоні не існує. Тим більше, що окремим рішенням колегія вимагає для ліквідації каналів перевезення наркотичних засобів та їх джерел «... забезпечити максимальне відпрацювання в умовах ІТТ осіб, затриманих за незаконний обіг наркотиків. За кожним фактом затримання таких осіб забезпечувати їх обов’язкове відпрацювання на причетність до скоєння злочинів корисливо-насильницької спрямованості».


Цілком очевидно, до яких порушень прав людини, в т.ч. й до випадків жорстокого поводження, це може призвести.

Втім, у цьому ж рішенні колегії одночасно зазначається, що продовжують мати місце надзвичайні події, пов’язані з «... фактами самогубства (Автономна Республіка Крим (2), Дніпропетровська (2), Запорізька (2), Івано-Франківська, Київська, Миколаївська області) та смертями осіб, які трималися в спеціальних установах міліції (Донецька (2), Житомирська, Полтавська, Харківська, Черкаська області)».

(Продолжение следует)

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ)