Український Клуб - Форум Шанувальників Німецьких Бусиків Volkswagen Club
Все про Volkswagen VW Bus T1 T2 T3 T4 T5 LT Crafter Caddy - технічні параметри, ремонт, сервіс, обслуговування, запчастини, поради по ремонту та обслуговуванню
crayfish писал(а):Як варіан ставити майже вбиті покришки, їхати в Польщу, купувати там нормальне б/в і повертатись назад...
варіант нє катіт - страж гранічна з повротем на Україну зробе і єще мандат вліпить по самі яйко нєспознанко
Андре - ну зрозуміло що везти будуть. але справа в тому що раніше брали по перевєсу - назвемо так. а тепер ставка за заборону накинеться. бо екологам тра. і т.д. і т.п. якщо раніше погранца і контрабандіста міг нагло послати за старі покришки на ..... то зараз контрабандісту теж мусиш ..... кланятись в ноги. бо то тепер контрабанда рахується
Ну не знаю як у вас, у нас на шини поляки дивляться крізь пальці (пп "Краковець"), там іноді "човники" на таких раритетах їздять... головне, аби не диміло, були прозорі лобове і передні бокові скла, фари і поворотники всі моргали, шини - я маю на увазі дозволені 2мм, і купити в Польщі б/в із залишком 10-8мм.
Збудись, могутня Україно! Козацьке плем'я, стань на змаг Туди, де сонце, де вершини, Де перемоги йде Твій шлях.
Як уже набридло чути знову і знову Порожні балачки, пафосні розмови! "Мова калинова"... "Пісня солов'їна"... Ще трохи побалакаємо – зникне Україна! Згубили культуру, забули історію, Почуваємося зайдами на своїй території. Віримо чужим, своїм не довіряємо, Розводимо руками – маємо, що маємо! Сьогодні братаємося, щоб завтра продати. Кум іде на кума, брат іде на брата. Національна ідея як засіб спекуляції. Здобули державу, втратили націю... Коли ж у народу більше немає відваги, Немає власної гордості, немає самоповаги, Коли кожен за себе у своїй хаті скраю – У такого народу і героїв немає!
Я не хочу бути героєм України – Не цінує героїв моя країна!...
Подивіться на нього – він сьогодні в ударі! Правда, без вишиванки та без шароварів... Він – один серед тих, хто готовий до бою, Серед тих, хто готовий стати героєм. Він пройшов крізь вогонь, переплив через воду – Все заради вітчизни, заради народу. Із мільйонами інших він пішов воювати – Усі полягли, а він лишився стояти. Та одразу ж поглине пафосна лава, Понавісять медалі, кричатимуть: "Слава!"... Він житиме довго, він житиме дорого, Але стане нашим внутрішнім ворогом. А де ж ті, яких було закатовано, Спалено, порубано, побито, репресовано? Де ті, що життя віддали за своє – Де вони є? Де вони є?!
Я не хочу бути героєм України – Не цінує героїв моя країна!...
А насправді так просто змінити життя! Просто вийти на вулицю, просто прибрати сміття, Полюбити свою землю, свою рідну природу, Відчути себе часткою єдиного народу. Бо ми не безрідні, бо ми – українці! Тож досить плювати в дідівські криниці, Досить боятися вірити в краще, А своє на чуже не міняти нізащо! Спільнота розумних, міцних, незалежних, Без "правобережних", без "лівобережних", Добрих, привітних і незрадливих, В усьому єдиних, в усьому щасливих. Лиш уявіть, якою стане країна, В якій кожна людина живе як людина, В якій все, що хороше, – значить і наше!... Але поки, на жаль, все зовсім інакше...
Я не хочу бути героєм України – Не цінує героїв моя країна!...